Петро – уродженець села Смородськ Рівненської області. У 2013 році здобув повну загальну середню освіту в Удрицькій загальноосвітній школі I-III ступенів. Любив футбол, брав участь у чемпіонатах та змаганнях, мав багато дипломів та нагород. Потім вступив на навчання у Березнівській лісотехнічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування, де здобув кваліфікацію техніка лісового господарства. Захоплювався кресленням. До вторгнення працював за кордоном на автомобільному заводі.
24 лютого 2022 року чоловік без вагань долучився до лав Збройних Сил України. Спочатку служив на посаді стрільця-помічника гранатометника роти охорони першого відділу Сарненського РТЦК та СП. У травні перевівся до 24-ї окремої механізованої бригади на ту ж посаду. Боронив Україну на території Донецької, Миколаївської, Запорізької та Луганської областей. Від 27 лютого 2023 року служив на тій же посаді у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого.
«Ми були дуже близькими з братом. Він був надзвичайним сином, братом, другом і патріотом нашої країни. Завжди вмів розсмішити, душа будь-якої компанії, добрий, щирий, ніколи не бачили його без посмішки чи злим. Таких світлих і позитивних людей мало, очі випромінювали любов до життя, на нього завжди можна було розраховувати. Мав багато друзів і знайомих, мав дівчину і планував майбутнє… Дуже тяжка і болюча для нас втрата, не вистачає нам нашого Петрика», – поділилася сестра загиблого Олена.
Посмертно боєць нагороджений Князівським хрестом Героя «Навіки в строю».
Поховали Петра в рідному селі.
У нього залишились мама, сестра і троє братів.
