Жан родом із Дніпра. Навчався у школі №24. Навчався на практичного психолога у Дніпропетровському гуманітарному університеті, проте випускником не став: у 2006-му Жана призвали на строкову службу, а потім він підписав контракт ще на 5 років.
У 2015 році чоловік підписав контракт із Національною гвардією України . Служив сапером і командиром навчальної роти батальйону вишколу особового складу НГУ «Азов».
«Жан завжди пишався тим, що він військовий. У вільний час розвивав YouTube-канал «Прямий постріл». Це було його дітище, в яке вкладав всю душу. Ми одружилися, і у нас народився синочок Олександр. А за півтора місяці чоловік пішов до рекрутингового центру полку «Азов». Мені сказав: «Інакше я не зможу дивитися в очі сину, коли він запитає мене: «Тату, а де ти був, коли почалась війна?», – розповіла дружина Ольга Юнгє.
Побратими розповіли рідним, що після загибелі Жана відвезли до моргу Маріуполя. Жан заповідав, щоб його після смерті кремували. Рідні планують розвіяти його прах над річкою або десь у пустелі.
Офіцера посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У Жана залишилися мама, дружина та син.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
