Олександр родом із села Довжок Вінницької області. Навчався у місцевій школі. Згодом опанував фах тракториста та почав працювати у колгоспі в рідному селі. Пройшов строкову військову службу. У 2000 році одружився, виховував двох синів: Олександра і Дмитра. Працював зварювальником в порту Одеси. Згодом жив і працював у Житомирі та Вінниці. У 2021 одружився вдруге і виховував, як рідних, двох доньок дружини.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до територіальної оборони, а потім став бійцем Збройних Сил України. Служив у 69-му окремому стрілецькому батальйоні (в/ч А4612). Був стрільцем. Боронив Донеччину, зокрема, воював за Соледар і Бахмут.
«Олександр назавжди залишиться в нашій пам’яті гідним сином Батьківщини та батьків, мужнім чоловіком, братом, батьком, односельчанином і вірним другом кожного, хто його знав. Вічна пам‘ять Герою!» – зазначили у громаді.
«У нас різниця у віці 9 років, ми росли разом. Він був мені завжди як старший брат: і в дитинстві, і юності. Був надзвичайно веселою та доброю людиною, любив життя і будував великі плани», – розповіла племінниця загиблого Наталія.
Поховали Олександра у рідному селі.
У нього залишилися дружина, двоє синів, дві доньки, рідні та друзі.
