Дмитро народився у Львові. Закінчив 9 класів гімназії імені Василя Симоненка, а потім опанував фах дизайнера-верстальника у поліграфічному фаховому коледжі. Вищу освіту здобув в Українській академії друкарства. Після закінчення навчання у 2017 році хлопець не зміг без досвіду знайти роботу за фахом, тож одразу пішов працювати в компанію «Нова пошта». До роботи ставився відповідально, спершу був фахівцем-приймальником, а згодом – фахівцем із проблемних відправлень.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро долучився до місцевої ТрО. Патрулював вулиці, робив із друзями коктейлі Молотова. У травні 2022 року звернувся у військкомат і потрапив на підготовку в Яворові. Згодом чоловіка відправили на навчання за кордон, де він опанував фах танкіста. Спочатку Дмитро воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Разом із нею пройшов Київщину, потім Соледар.
У танку він міг усе: водити, стріляти, наводити, працювати в штурмовому екіпажі. Дмитро став висококласним фахівцем зі знищення ворогів, якого цінували побратими та командування. Пізніше у складі 56-ї важкої мотопіхотної бригади чоловік брав участь у боях за Бахмут. У жовтні 2023 року Дмитро приїхав у відпустку, але вже за 4 дні його терміново відкликали та перевели до 117-ї окремої важкої механізованої бригади.
«Дмитро був активним і енергійним. Захоплювався велоспортом, ганяв куряву по місту на мотоциклі, їздив у далекі та тривалі подорожі, зокрема у гори. Ще зі школи ходив у гурток туризму, займався скелелазінням. Дуже любив Карпати, часто там бував. У дорослому віці тренувався у спортзалі, мав гарну фігуру.
Він був яскравою особистістю, що притягувала. Завжди мав багато друзів. Ще до війни познайомився з дівчиною Мартою. Вона була його вірною подругою майже два фронтових роки: підтримувала, чекала, приїздила на зустрічі. Дмитро планував з нею одружитися, хотів дітей, мріяв про спільні подорожі… Хотіли взяти шлюб у січні 2024-го, але Дмитро не дожив», – розповіла мама Валентина.
Поховали захисника на Личаківському кладовищі у Львові.
У Дмитра залишились батьки, брат та інші рідні.
