Олександр народився 10 вересня 1972 року в селі Федорівка на Донеччині. Жив у селищі Нікольське рідної області. Після школи закінчив Маріупольський електромеханічний фаховий коледж, а у 2018 році – Харківський політехнічний інститут, здобувши кваліфікацію спеціаліста з електротехніки.
Працював старшим майстром підстанції «Зоря» у МЕМ «Укренерго». У 2017 році вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 311-му окремому інженерно-технічному батальйоні. З 2020-го продовжив службу в Державній прикордонній службі. Обіймав посаду головного майстра-сержанта.
«Сильний духом, коханий, єдиний чоловік і батько, приклад мужності. Ще за місяць до вторгнення він казав: «Якщо почнеться – їдьте, рятуйтеся. Я залишуся захищати». Ми поїхали, а він залишився боронити нас і країну. Ти вічно житимеш у наших серцях», – написала дружина Ірина.
Посмертно Олександра Каплієнка нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна у місті Дніпрі на Краснопільському кладовищі.
У нього залишилися дружина, син і дві доньки.
