Олексій Іванович народився в селищі Мангуш на Донеччині. Там і жив. Закінчив місцеву загальноосвітню школу I-III ступенів №1. Займався пауерліфтингом. У 2008-2013 роках проходив військову службу в лавах ЗСУ. Після демобілізації працював на Державному підприємстві Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області на посадах інспекторського складу.
У 2019-му чоловік підписав контракт із Державною прикордонною службою України. Служив у 1-му прикордонному загоні. Повномасштабне вторгнення зустрів на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги зенітної-артилерійської секції ракетно-артилерійського відділення прикордонної застави вогневої підтримки прикордонної комендатури швидкого реагування «Новотроїцьке».
«Олексій – воїн із загостреним почуттям справедливості, який понад усе любив життя і завжди прагнув змінити його на краще. Людяний, добрий та дуже сміливий, не боявся нічого. Загинув за Україну, захищаючи спокій своєї родини», – розповіла його рідна сестра Анастасія.
Посмертно захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, також йому присвоєно звання головного сержанта.
Поховали воїна на Алеї Героїв цвинтаря в місті Черкаси.
В Олексія залишилися мама Оксана Володимирівна та сестра Анастасія.
