Андрій Петрович родом із села Арламівська Воля Львівської області. Там закінчив школу. Потім вступив до Львівського фахового коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій. У мирному житті працював механіком з ремонту харчового обладнання на Львівському хлібозаводі №1. Цікавився автомобілями та їх ремонтом. Мав багато планів та мрій, але війна змінила його життя.
10 липня 2023 року він вступив до лав ЗСУ. Служив у розвідці 33-ої окремої механізованої бригади. Під час служби отримав подяку за високі показники у навчанні та за формування позитивного образу воїна-патріота, якою дуже пишався.
«Андрій був дуже сміливим, завжди прагнув досягнути чогось кращого. Для мене та батьків був підтримкою та гордістю. Це людина, яка завжди була поруч зі мною в будь-які моменти. Він був прикладом для мене. За будь-яких обставин завжди усміхався, цим запамʼятався багатьом», – розповіла його сестра Лілія.
Поховали захисника в рідному селі.
Вдома на Андрія чекали батьки, сестра, рідні, близькі та друзі.
