Артем родом із села Іванівка Волноваського району Донецької області. Там закінчив місцеву школу. В 2021-2022 роках навчався у Волноваському професійно-технічному училищі, де здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Займався спортом, любив футбол і баскетбол.
Хлопець завжди мріяв бути військовим. Тому в січні 2022-го, коли йому виповнилось 18 років, підписав контракт на службу в Національній гвардії України. Служив на посаді помічника гранатометника у 3-ій бригаді оперативного призначення (в/ч 3017). Повномасштабне вторгнення зустрів разом із побратимами та мужньо боронив Батьківщину від російських окупантів.
«Артем був не таким, як його однолітки, він завжди був сонячною людиною з усмішкою на обличчі, ніколи не здавався і завжди йшов до кінця. Він ніколи не говорив, як йому важко та страшно. З 18 років добровільно пішов боронити нашу країну, ризикуючи життям, витягував побратимів та ніколи не залишав у біді. Він був юним, але мужнім. Усі, хто його знали, можуть сказати тільки хороше. Для мене він був найкращим. Мій коханий янгол. Нам дуже його не вистачає…» – розповіла дівчина загиблого Майя Іванюк.
Похований молодий воїн на центральному кладовищі села Лютенські Будища Полтавської області.
В Артема залишились мама, бабуся, брат і кохана дівчина.
