Артем Володимирович був родом із Камʼянського, що на Дніпропетровщині. Закінчив Дніпродзержинський енергетичний технікум. Влаштувався на роботу в ТОВ «Тритон», потім працював у мережі магазинів «Добробут». Був далекобійником. Останнім часом працював у ПрАТ «Кривий Ріг – цемент».
Із перших днів повномасштабної війни боронив українську землю від російських окупантів. Воював у складі 74-го окремого розвідувального батальйону. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Він був дуже чесним, добрим, відважним, мужнім, сміливим чоловіком», – написала дружина загиблого Вікторія.
Похований Артем у рідному місті на Алеї слави.
У воїна залишилися дружина та донька.
