Максим народився та жив у Львові. Навчався у гімназії «Провесінь», а потім у вищому професійному ліцеї торгівлі та послуг. Працював у будівельній сфері. Захоплювався спортом, багато разів перемагав у чемпіонатах Львівщини, був призером і фіналістом чемпіонатів України з боксу.
Під час повномасштабного російського вторгнення Максим став бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Служив у взводі розвідки.
За гідну службу захисника нагородили президентською відзнакою «За оборону України», медаллю «Захиснику України» та подякою від імені військової частини А0284. Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
«Максим був відважною, винятково наполегливою, сильною духом, цілеспрямованою, мужньою людиною. Людиною честі та гідності. Завжди боровся за справедливість. Він був коханим чоловіком, який віддавав весь свій вільний час сімʼї. Люблячим сином, вірним другом і надійним побратимом.
У нас було безліч спільних мрій і планів на майбутнє після завершення війни. Ми уявляли, як будемо жити, що зробимо, коли він повернеться. Але тепер ці мрії залишилися лише в серці, і жодна з них не може бути реалізована. Він був моєю опорою і підтримкою, найріднішою людиною та коханим чоловіком», – розповіла його дружина Анастасія.
Поховали Максима у Львові на Полі почесних поховань.
У нього залишилися батьки, дружина, сестри, брати та дуже велика родина.
