Олександр народився у селі Клембівка Вінницької області. У Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі здобув фах учителя фізичного виховання. Пів року працював спортивним інструктором. Потім закінчив Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
У 2016-му році чоловік став на захист Батьківщини у лавах Збройних сил України. Служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти України імені контрадмірала Михайла Білинського. Був розвідником. Брав участь в АТО/ООС та неодноразово відзначався нагородами.
Повномасштабне російське вторгнення Олександр разом із побратимами зустрів під Маріуполем на Донеччині. З перших днів там почалися важкі бої. Під час одного із них Олександр загинув. Його життя обірвав артилерійський обстріл.
Посмертно старший матрос Мельник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Це була найкраща, найчутливіша, найніжніша, найдобріша людина з усіх, кого я знала у своєму житті. Назавжди запам‘ятаю його фразу, яку він говорив перед кожною ротацією: «Сонечко, не плач, бо життя – це війна, а війна – це життя». Мій Герой, моя любов до неба», – розповідає дружина захисника Вікторія.
