Борис народився в селі Павлопіль на Донеччині. Навчався у місцевій школі, далі – у професійно-технічному училищі в селищі Сартана. У 1984 – 1987 роках служив у радянській армії на території України. Потім до травня 1989-го дислокувався у Хабаровському краї, а наступні сім місяців служив у в’єтнамському місті Камрань.
У цивільному житті Борис працював машиністом у цеху механізації на Маріупольському металургійному заводі імені Ілліча, а потім екскаваторником у проєктно-будівельному підприємстві «Азовінтекс».
«Брат брав участь в оборонному укріпленні Маріуполя. Починаючи з 2014 року, тобто від початку російського вторгнення, допомагав морпіхам з 36-ї бригади, які базувалися в населених пунктах Гнутове, Талаківка та Зоря, копати екскаватором укриття. У лютому 2015-го в селі Лебединське копав «азовцям» бліндажі. Влітку того ж року був волонтером у «Азові». Згодом директор «Азовінтексу» надав техніку для допомоги в укріпленні оборони Маріуполя. З того часу Борис офіційно почав служити в полку на базі в Урзуфі», – розповів його брат Павло.
30 січня 2022 року Борис Корольов звільнився, але за 5 днів до повномасштабного вторгнення знову долучився до війська. За словами Павла, брату зателефонували та сказали: є велика ймовірність, що росіяни можуть незабаром напасти.
Востаннє брати бачилися 25 лютого біля головної прохідної заводу «Азовсталь».
«Борис був дуже добрим. Правдолюбом, який не терпів брехні. У нього є донька, яку дуже любив. 17 квітня 2018 року він став дідусем, донька народила дівчинку. Малютку брат бачив тільки на екрані телефону, тож мріяв зустрітися з онукою та донькою. Але, на жаль, цього не сталося», – розповів Павло.
За життя Бориса Корольова нагородили медаллю Президента України «За участь в АТО» та медаллю «Ветеран АТО». Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
Станом на травень 2025 року воїна досі не поховали – рідні досі чекають на повідомлення, що є збіг ДНК.
У Бориса залишилися брати Сергій та Павло, сестра Світлана, донька Дар’я, онука Ліза та інші рідні.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
