Руслан був родом з міста Шаргород Вінницької області. Здобув середню освіту. Працював на будівництві. На дозвіллі любив грати у футбол, був вправним воротарем.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік без роздумів пішов на війну. Він долучився до лав 38-го окремого стрілецького батальйону ««Вінницькі Янголи» (в/ч А4038) Збройних Сил України. Служив у кулеметному відділенні кулеметного взводу.
«Руслан був добрим, справедливим, готовим завжди допомогти. Він був турботливим батьком, дуже любив своїх синочків, був прикладом для них. Коли йшов на війну, то сказав: «Хто, як не я, маю захистити своїх дітей». Тепер він з неба нас охороняє», – розповіла його дружина Ірина.
Поховали військового в рідному місті.
У Руслана залишились батьки, дружина і двоє синів.
