Олександр народився у місті Дубно Рівненської області. Жив у селищі Клевань. Навчався там у школі №2. Потім працював у Клеванській районній лікарні імені Михайла Вервеги. Виховав двох доньок та вже бавив онуків, яких обожнював, і мріяв, щоб вони жили у незалежній та вільній країні.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов захищати Україну від окупантів, приєднавшись до ЗСУ. Служив у 15-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні 128-ї ОГШБр.
«Мій тато назавжди для мене – Герой. Він завжди вчив мене любити Батьківщину, тому, не вагаючись, пішов її захищати. Його пам'ятають веселим і добрим. Нікому ніколи не відмовляв, допомагав усім, хто просив про це. Був люблячим дідусем і найкращим татом», – розповіла донька загиблого Олександра.
Поховали захисника у селищі Клевань.
В Олександра залишилися батьки, дві доньки та двоє онуків.
