Олександр народився в селі Першокостянтинівка Херсонської області. Здобув середню освіту. Любив музику, жарти і танці. Займався спортом, вів активний спосіб життя. Завжди мав позитивне мислення. З юних років ріс патріотом, дуже любив Україну та прагнув жити у вільній країні.
Під час повномасштабного російського вторгнення 18-річний хлопець, життя якого лише починалося, пішов захищати свою Батьківщину від окупантів. Олександр став бійцем 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», що у складі 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Хлопець сміливо йшов у бій і вірив у перемогу. Хотів звільнити від окупантів рідне село, в якому залишилися його батьки.
«Олександр був неймовірним хлопцем! Життєрадісним, позитивним, старанним! Він дуже любив життя та мав багато планів. Сумлінно виконував накази, у навчанні проявляв старанність та ініціативу! Сашко любив жартувати і танцювати. Я називала його танцівником, тому що він у будь-якій ситуації танцював і піднімав цим моральний дух оточуючих! Це людина, яка своєю посмішкою заряджала увесь взвод! Нам дуже його бракує! Вічна пам‘ять! Слава Герою!» – розповіла Альона Хусанова, посестра і заступник командира взводу, в якому служив загиблий.
«Царство небесне тобі, наше сонечко, наш красунчику! Більше не скажеш мені «привіт, хрещена!» Просто не можу в це повірити! Ти назавжди залишишся в моєму серці!» – написала Анна Кархут.
Поховали молодого воїна в селі Тинне на Рівненщині.
В Олександра залишилися батьки.