Микола народився 7 березня 1990 року в селі Прислуч Хмельницької області, там і жив. Навчався в Поліському національному університеті, де здобув ступінь бакалавра з екології та магістра за спеціальністю «Лісове господарство».
З лютого 2022 року добровільно став на захист України. Спочатку служив у роті охорони Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У березні 2023 року наказом командувача військ оперативного командування «Захід» переведений до 42-ї окремої механізованої бригади, де обіймав посаду командира механізованого взводу. З серпня 2023 року став командиром механізованої роти.
«Коля був вічний борець за справедливість. Любив працювати на пасіці та в полі на тракторі, цінував природу і відпочинок з друзями. Проте найбільше – свій дім і свою сім’ю, дружину і маленького синочка, заради яких пішов добровольцем, щоб його син ніколи не знав, що таке війна. До останнього, вірячи в краще, обнадіював і заряджав усіх позитивом. Його життя було надзвичайно плідним. Всі пам’ятають Колю вічно усміхненим, з добрими і щирими очима, наповненими любов’ю. Він завжди був у русі, немов поспішав жити. Його старанність і наполегливість залишаються прикладом для всіх, хто його пам’ятає», – розповіла дружина Валентина.
Посмертно воїна нагородили нагрудним знаком «Срібний хрест» та орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали Миколу в рідному селі.
У Героя залишилися батьки, дружина та син.
