Іван народився в селі Іванівка Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі. У 2011 році здобув вищу освіту у Центральноукраїнському національному технічному університеті за «Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання». 2015-го був призваний на військову службу і відтоді все життя присвятив армії. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. У 2017-му закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Організація експлуатації та ремонту авіаційної техніки і озброєння». У вільний час любив рибалити.
Під час повномасштабної війни Іван ніс службу у лавах Військово-морських сил ЗСУ. Був заступником командира роти у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
За час служби військовий був нагороджений медалями «Ветеран війни», «Козацький хрест» ІІ ступеня, «За досягнення у військовій службі» ІІІ і ІІ ступеня.
«Мій чоловік був особливою людиною, він був справедливим і чесним. Він завжди вирішував всі питання, був моєю опорою, моїм життям, моїм усім. Робив усе і навіть більше, щоб ми ні в чому не мали потреби. Справжній патріот своєї держави, який присвятив все своє життя військовій службі. Він зробив усе і навіть більше для захисту нашої держави. Для захисту нас. Телефонував рідко, щоразу говорив, що в нього все добре, що любить нас, щоб берегла себе і донечку. Він жив донечкою – це його душа. Не говорив, де він і як, чи їв, чи пив – у нього завжди все було добре. Хоча був у самому пеклі. Нестерпний біль. Безмежно любимо тебе, наш найкращий татусь, чоловік, син», – написала Олеся Кацур.
Поховали офіцера в рідному селі.
Вдома на нього чекали дружина і донька.
