Василь народився в селі Добре Волинської області. Був найменшим у багатодітній родині. Закінчив Добренську загальноосвітню школу I-III ступенів. Працював будівельником. Любив футбол. Мав багато цілей в житті, з раннього дитинства сам всього досягав.
Під час повномасштабного російського вторгнення хлопець без роздумів пішов захищати свою країну від ворога. Василь служив у 100-ій окремій бригаді територіальної оборони Збройних Сил України. Мужньо і гідно виконував бойові завдання.
«Таких, як Василь, є мало. Людина, яка добровільно пішла нас захищати з перших днів війни, вірний син нашої держави. Надійний друг, хороший син і брат. Жодна людина не скаже про нього поганого слова. Він був ангелом на землі і тепер ангел на небі», – розповіла його однокласниця та сусідка Катерина Давидюк.
Посмертно молодого захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна у рідному селі.
У Василя залишилися батьки, брати, сестри, наречена, рідні, друзі та побратими.
