Ігор родом з села Карабинівка Дніпропетровської області. Після закінчення школи відслужив строкову службу в десантних військах. У мирному житті працював будівельником в приватній організації міста Дніпра. Захоплювався рок-музикою та етнокультурою.
У 2014-му пішов захищати країну в АТО, того ж року отримав поранення. Після реабілітації знову повернувся на фронт. Через ускладнення після контузій, у 2015 році, демобілізований.
У перший день повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до 60-ї окремої механізованої бригади на посаду гранатометника 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти.
За мужність і відвагу, зміцнення обороноздатності та безпеки України, воїна нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».
«Мій син був дуже добрим, аж занадто. Завжди всім допомагав, ніколи нікому не відмовляв. Мріяв про подорожі. Казав, що після перемоги поїде в Індію, дуже йому подобалась релігія та культура цієї країни. Хотів подорожувати Індією, допомагати там тим, хто цього потребує. Найкращий у світі син!», – розповіла мама Лариса Білецька.
Поховали захисника у селі Майське Дніпропетровської області.
В Ігоря залишились батьки, сестра та двоє братів.
