Олександр народився у місті Ніжин Чернігівської області. У 2017-2019 роках навчався у Ніжинському обласному педагогічному ліцеї. 2023 року закінчив Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «Турецька мова і література та переклад».
Займався панкратіоном. Грав на гітарі. Любив читати книжки. Обожнював тварин, особливо котів. Вже на війні у Бахмуті врятував чорне кошеня, яке назвав Василем. Смачно готував для сімʼї. Найулюбленіша кухня – грузинська. Обожнював подорожувати. На запитання «Як справи?» у будь-якій ситуації відповідав: «Краще ніж у всіх».
Під час повномасштабної війни хлопець захищав Батьківщину у лавах 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Обіймав посаду помічника гранатометника. Разом із побратимами мужньо виконував бойові завдання та сміливо йшов у бій. За досягнення був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
«Сміливий, відважний, мужній і хоробрий, мав сталевий характер, жагу до справедливості і водночас був добрим, сором’язливим, емпатійним і люблячим. Мав грандіозні плани на майбутнє, але загинув з вірою у Перемогу. Патріот своєї країни!» – розповіла хрещена загиблого Ірина Венжега.
Поховали молодого воїна на Бортничанському кладовищі у Києві.
В Олександра залишилися батьки, бабуся, прабабуся, хрещені батьки, дядьки, двоюрідний брат, інші рідні, друзі та побратими.
