Тарас народився в місті Старокостянтинів Хмельницької області. З дитинства мріяв бути військовим. Навчався у Кам'янець-Подільському коледжі за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Потім закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, де здобув ступінь бакалавра.
У січні 2021 року підписав контракт зі Збройними Силами України. Службу ніс у лавах 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Виконував бойові завдання в ООС. Повномасштабне вторгнення Тарас зустрів на бойових позиціях Луганщини. Під час важкої оборони Попасної отримав дві контузії. Влітку підрозділ було переукомплектовано, після чого боєць потрапив до стрілецького батальйону. Згодом разом із побратимами вирушив боронити південь.
«Він – єдиний син у сім'ї. Він був для нас усім, заради чого ми жили. Він був мужнім, цілеспрямованим, позитивним і світлим. У тяжких ситуаціях вмів підтримувати інших. Побратими його називали своїм позитивчиком», – розповіла мама загиблого Оксана.
Посмертно Куба Тарас Валерійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю 24 ОМБр «Хрест Героя».
Поховали воїна в рідному місті.
У Тараса залишилися батьки та донька.
