Олександр народився в селі Верхньокам’янське Донецької області. Навчався в училищі №145 міста Сіверська на електрогазозварника. Працював у КСП «Дружба» в рідному селі, на фірмі «Спектрстрой» у Лисичанську, в «Укрнафтогазбуді». Певний час був зварником в місті Маріуполі на заводі Ілліча. З 2014 року брав участь в АТО.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював у лавах 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Виконував бойові завдання на Східному напрямку фронту.
«Мій батько зовсім не боявся смерті, завжди мужньо і мовчки справлявся з будь-якими труднощами. Коли запитували, як його справи, без вагань відповідав, що все добре, хоча ми чули, що в той момент він був неподалік поля бою. Тато ніколи не жалівся на своє життя. Був оптимістом і радів кожному моменту, цього ж вчив своїх дітей. Він назавжди залишиться в нашому серці як світла людина з добрим серцем, справжнім Героєм і патріотом своєї країни», – розповіла Тетяна Легуцька.
В Олександра залишилося троє дітей: доньки Тетяна і Дарина та син Артур.
