Народився Валерій у місті Комсомольськ, нині – Горішні Плавні, Полтавської області. Після школи отримав фахи машиніста автокрана та водія в професійно-технічному училищі №18. Працював водієм на різних підприємствах міста та за кордоном. Цікавився машинами, любив їх ремонтувати.
Під час повномасштабного вторгнення боронив країну в складі 119-ої окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду водія стрілецької роти 163-го батальйону. Пройшов військове навчання у Франції, освоїв спеціалізацію сапера. Має почесну грамоту за сумлінне виконання службових обов'язків – за збиття дронів.
«Я виросла в нього на руках, він мені був не як дядько, а як брат. Дуже веселий, розумний, сміливий, кмітливий, справедливий. Любив допомагати людям. Коли потрапив до армії, був дуже здібний до навчання, освоїв різні види техніки та озброєння Сумуємо, любимо і ніколи не забудемо. І не пробачимо», – розповіла племінниця Вероніка.
Поховали захисника на Алеї Слави міського кладовища міста Горішні Плавні.
У Валерія залишились мама Ніна Норбертівна, сестра Валентина, племінниця Вероніка та похресник Дамір.
