Олег народився на Миколаївщині у селищі Луканівка. Згодом родина переїхала до іншого селища – Веселиново. Закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ. Працював у Веселинівському райвідділі Національної поліції України в Миколаївській області. На дозвіллі грав із друзями у футбол, а з братом – у волейбол.
Під час повномасштабної війни Олег став на захист незалежності України. Був оператором БпАК відділення управління командира батареї 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону 57-ї окремої мотопіхотної бригада. Мав звання солдата. За гідну службу захисника нагородили нагрудним знаком «Учасник бойових дій».
«Олег залишився в наших спогадах веселим, кмітливим, енергійним хлопцем. Його серце було надзвичайно добрим. Він міг навіть у поганому віднайти промінчик сонця. Олег був мужнім воїном, мав авторитет. Його поважали серед військовослужбовців і друзів. Для нас ти справжній герой, якого ми будемо памʼятати та шанувати все життя!», – сказала подруга Надія Кравченко
Поховали захисника у селищі Веселиново Миколаївської області.
Вдома на Олега чекали мама, тато, брат, кохана дівчина, дві бабусі та інші рідні.
На фасаді Сектору поліцейської діяльності №1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП у Миколаївській області встановили меморіальну дошку імені Олега Ложкаря.
