Владислав народився 9 листопада 1999 року у Львові, жив у селі Давидів. Опанував спеціальність механіка, працював на складі побутової техніки. Захоплювався спортом, вивчав військову тактику та медицину, займався волонтерством.
Після повномасштабного вторгнення служив у 2-му штурмовому батальйоні 3-ї окремої штурмової бригади. Псевдо Двіж отримав завдяки своїй енергійності, силі й наполегливості – на тренуваннях і під час завдань він завжди був першим.
«Владислав був життєрадісною, позитивною, світлою, справедливою людиною. Він завжди був прикладом для мене. Завдяки йому я зрозуміла багато важливих речей у житті. Багато теплих спогадів з ним, які закарбовані в моїй пам’яті назавжди. Це та людина, яку можна назвати Цвітом Нації! Таких, як Владислав, немає і не буде. Завжди пам’ятаю, поважаю і ціную його подвиг! Моє серце завжди буде сподіватися, любити та чекати!», – сказала наречена Наталія.
Владислава Тарнавського нагородили нагрудним знаком «Учасник бойових дій».
Поховали захисника у селі Давидів Львівської області.
Вдома на нього чекали батьки, молодший брат і наречена.