Павло родом з Вінниці. З дитинства займався боксом, з часом здобув звання кандидата у майстри спорту. В 2012 році після закінчення школи вступив до лав Національної гвардії України на військову службу за контрактом. У 2014-го брав участь в АТО, захищав суверенітет держави в Луганській та Донецькій областях. У 2016 році вступив до Харківської національної академії Національної гвардії України на заочну форму навчання, яку успішно закінчив у 2020-му та здобув кваліфікацію бакалавра за спеціальністю «Автомобільний транспорт».
Чоловік мав 34 ротації на схід. Під час участі в АТО/ООС нагороджений медалями «За участь в антитерористичній операції», «Учасник бойових дій – Ветеран війни» та відомчою заохочувальною відзнакою – нагрудним знаком «За доблесну службу».
З перших днів повномасштабної війни Павло продовжив захищати Україну, перебуваючи у лавах 14-ої бригади оперативного призначення імені Івана Богуна НГУ. Обіймав посаду старшого кулеметника.
За час служби Павло Вʼячеславович Лисенко був відзначений такими нагородами: «За участь в антитерористичній операції», «Учасник бойових дій – ветеран війни», «За доблесну службу», а посмертно – медаллю «Захиснику Вітчизни» та орденом «За мужність» III ступеня.
«Павлік – це найяскравіше сонечко, він завжди осяював все своєю посмішкою. Перебуваючи на передовій у складних умовах, він завжди посміхався і говорив, що у нього все добре. Турботливий, щирий, добрий, справедливий і відданий до останнього. Як людям близьким, так і рідній країні. Пашуля був не тільки гарним воїном, а й люблячим сином і турботливим онуком. Він любив життя, вмів кохати і був коханим… Невимовна втрата. Пустка в душі», – поділилася Анастасія Голуб.
Поховали нацгвардійця на Алеї Слави Сабарівського кладовища на Вінниччині.
У нього залишилися батьки, наречена, інші рідні, друзі та побратими.
