Павло народився у селищі Яворницьке (раніше – Іларіонове) Дніпропетровської області. Закінчив Національну металургійну академію України та став магістром педагогіки вищої школи. Із 2020 року працював у Службі судової охорони. Любив, вивчав і добре знав Конституцію та закони України. Після війни хотів працювати в Інституті внутрішніх справ. Вільний час любив проводити з сімʼєю, кожного разу виїжджав гуляти з донькою в якесь нове місце.
Після початку повномасштабної війни чоловік пішов служити до Національної поліції України. Згодом його перевели до окремої штурмової бригади «Лють». Після виходу з оточення був нагороджений медаллю «За сприяння Збройним Силам України».
«Це найчесніша та найсправедливіша людина в моєму житті. Найкращий син, брат, чоловік і батько. Чоловік, який попри все завжди посміхався….», – сказала дружина загиблого.
Поховали Павла у рідному селищі.
У нього залишилися мама Олена Володимирівна, батько Олександр Олександрович, брат Віталій, дружина Каріна та донька Кароліна.
