Ілля народився у місті Нікополь Дніпропетровської області. З 6 років займався дзюдо та самбо. Навчався у місцевій школі. Потім закінчив Нікопольський технічний технікум та Дніпровську металургійну академію. Певний час працював на ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШЕН», потім був обробником поверхневих дефектів металу на підприємстві «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ». У вільний час займався творчістю – складав і читав реп. Любив гуляти та подорожувати із друзями.
Хлопець відслужив строкову службу в армії, а потім вирішив приєднатися до лав ЗСУ за контрактом. Ілля був бійцем 73-го морського центру ССО імені кошового отамана Антіна Головатого.
«Коли згадуєш про нього, в голову приходить багато смішних історій, які нас повʼязували. З самого дитинства він був розумним, активним і творчим. Боротьба, теніс, вірші, музика, паркур – це лише невеличка частина його зацікавлень. Він був дуже хоробрим чоловіком, котрий без вагань ніс службу в ЗСУ. Ілюша – гордість нашої сімʼї, наш захисних був і надалі залишався захищати нас, але тепер він – наш ангел-охоронець. Ми його дуже сильно любимо», – розповіла рідна сестра загиблого Софія.
«Завжди був підтримкою. У дворі його любило все старше покоління. В родині був першою дитиною, розумний і кмітливий, з гострим гумором. Він був нашим вчителем», – додала мама Лілія Валеріївна.
«Ілля був дуже веселим, добрим і найкращим другом. Ніколи не чула про нього нічого поганого. Усі його дуже любили… Ми ніколи тебе не забудемо, ти назавжди залишишся в наших серцях», – зазначила подруга Ольга.
«Велика втрата у колективі «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» – загинув захисник Ілля Маркевич. На підприємстві він встиг пропрацювати лише пів року. Кмітливий і допитливий Ілля швидко з учня став до самостійної роботи, працював обробником поверхневих дефектів металу у ТПЦ-2», – написали колеги Іллі.
Посмертно Герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали військовослужбовця у рідному Нікополі.
В Іллі залишилися батьки та сестра.
