Юрій народився 5 липня 1985 року в місті Глухові на Сумщині. Після закінчення школи №6 навчався у місцевому вищому професійному училищі. Відслужив строкову службу. У мирному житті був професійним будівельником, майстром, який любив свою справу і постійно вдосконалювався. У рідному місті мав багато друзів і добру славу – його цінували за надійність, працьовитість і щирість.
Коли почалася повномасштабна війна, Юрій був на роботі в Києві, але якнайшвидше повернувся до рідного міста. Без вагань разом з друзями долучився до територіальної оборони Глухова. В березні 2022 року звернувся до місцевого військкомату, і вже у травні його мобілізували. Служив у стрілецькому батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
«Найдобріші очі, завжди усміхнений… Назавжди у наших душах і серцях. Він був товариський, щирий і доброзичливий, мав багато друзів і завжди знаходив час підтримати тих, хто потребував допомоги. Ми спілкувалися рідко, але твоє місце в моєму серці завжди було особливим. Я люблю тебе. Вся сім’я плаче за тобою», – написала сестра Дарина.
«Тепер ти – Янгол, ти на Небесах…
Не візьмеш вже синів наших за руки
І пісню більше нам не заспіваєш,
Лиш спогади про тебе є
І біль нестерпний від розлуки…», – написала у вірші-присвяті Юрієві дружина Наталія.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Юрія Мітіна у Глухові на Вознесенському кладовищі.
У нього залишилися дружина, два сини, мати та брат.
