Володимиру було 40 років. Він народився в місті Іркутськ, Росія. Коли йому виповнилося шість, померла мама. Після закінчення дев'ятого класу хлопця взяли в прийомну сім'ю. Він проживав у селі Іржавець на Чернігівщині. Згодом прийомні батьки залишили його напризволяще, а вихованням займався односелець. Володимир навчався в Ічнянському філіалі Сокиринського ПТУ №36 за спеціальністю «тракторист-машиніст широкого профілю». У Прилуках вивчився на водія. Пішов до армії. Влаштувався на роботу залізничником.
Згодом чоловік працював охоронцем. Одружився, разом із дружиною виховував двох її дітей від першого шлюбу, також у них народилася третя.
На військову службу чоловіка призвали 19 березня 2014 року. Він обіймав посаду водія роти матеріально-технічного забезпечення 1-ї окремої танкової бригади. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
2 серпня 2014 року воїна поховали в селі Іржавець Ічнянського району.
Удома залишилися дружина та троє дітей.
На фасаді школи в Іржавці, а також на будівлі Ічнянського професійного ліцею відкрили меморіальні дошки на честь Володимира Моісеєнка.
