Данііл народився у місті Брянка на Луганщині. Після російського вторгнення у 2014 році разом із батьками переїхав до Харкова. Закінчив місцеву школу №20, а потім опанував фах хіміка у коледжі Національного фармацевтичного університету. Захоплювався історією та скандинавською міфологією, дуже багато читав і постійно розвивався.
Від 2023 року працював на хімічному виробництві у фармацевтичній компанії «Здоров’я». Тоді ж вступив до Національного фармацевтичного університету, однак перед Різдвом забрав документи, бо вирішив долучитися до лав захисників.
Боронив Батьківщину у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ, був оператором БпЛА. У квітні 2024-го отримав важке поранення, але пройшов лікування та повернувся на службу.
Рідні розповіли, що Данііл був дуже добрим, турботливим і мав неперевершене почуття гумору. Обожнював свою родину, був опорою та підтримкою у складні часи. Дуже любив Україну та пишався тим, що він українець. Мріяв звільнити рідний Донбас.
Цінував у людях чесність і порядність. Поважав побратимів і дуже пишався, що став частиною славетної 46-ї бригади. Мав псевдо Фанта, бо дуже любив цей напій. Коли збирав рюкзак для виходу на бойові завдання, завжди брав із собою пляшку Фанти.
«Данііл був неймовірно щирим і світлим хлопцем. Всі, хто його знали, пам’ятатимуть його завжди усміхнене обличчя та море позитиву, який він випромінював», – розповіла мама.
Поховали захисника на Алеї Слави Харківського міського кладовища №18 (18 квартал 21 ряд 3 місце).
Вдома на Данііла чекали мама Ганна Анатоліївна, тато Денис Вікторович і молодша сестра Дарина.
