Євген родом з міста Макіївка Донецької області. Закінчив гірничий факультет Донецького національного технічного університету за спеціальністю «Розробка корисних копалин». Згодом переїхав до Харкова. Працював барменом.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік виїхав з близькими до міста Кременчук та пішов до військкомату. Через стан здоров’я до війська потрапив не одразу, однак врешті був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Євген ніс службу у 46-й окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду гранатометника-розвідника розвідувального взводу.
«Він був неймовірно світлою, щирою та усміхненою людиною. Він не боявся смерті, а хотів бути Героєм, ним і загинув…» – розповіла кохана загиблого Євгенія.
«Євген Носков був справжній патріот своєї країни. Цілеспрямовано йшов до своєї мети. Вірний, надійний, відповідальний, щирий товариш – таким він запам’ятається назавжди тим, хто його знав», – додали у Славутицькій громаді.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Євгена у місті Славутич на Київщині.
У захисника залишилися наречена й дитина.
