Іван народився у місті Любар на Житомирщині. Закінчив загальноосвітню школу №2. Першу середню спеціальну освіту агронома здобув у Новочорторийському державному аграрному технікумі, другу – в Любарському професійно-технічному училищі №7 за фахом водія та газоелектрозварювальника. Працював у охоронній фірмі, останнім часом був на заробітках у Чехії та Польщі. Захоплювався усіма видами зброї, на дозвіллі любив рибалити.
У квітні 2022-го Іван добровільно став на захист Батьківщини. Був командиром відділення у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воював на найпекельніших напрямках фронту, брав участь у Харківському контрнаступі.
За гідну службу Івана Осадчука нагородили відзнакою Президента «За оборону України», нагородою від 95 ОДШБ, «Знаком пошани», нагрудним знаком «Ветеран війни», а посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
«Брат був дуже добрим, ввічливим, чесним і мужнім. Після початку повномасштабної війни ми з ним одразу добровільно пішли боронити нашу країну. Був дуже комунікабельним і дружелюбним. Легко сходився з людьми. З дитинства з татом любив ходити на полювання. Мріяв створити власну сімʼю», – розповів рідний брат Вадим.
Поховали захисника в селі Нова Чортория на Житомирщині.
У Івана залишилися тато, мама та брат.
