Олексій народився в селі Григорівка Сумської області, жив у місті Конотоп. Закінчив місцевий індустріально-педагогічний фаховий коледж за спеціальністю автомеханіка. Працював на Укрзалізниці монтером колії. Захоплювався футболом і полюванням.
У липні 2022 року чоловік долучився до Збройних Сил України. Служив у 3-й окремій штурмовій бригаді. Обіймав посаду водія відділення протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону.
За час служби Олексія нагородили грамотами та подяками за сумлінне виконання своїх обовʼязків, а також медаллю «Ветеран війни» та нагрудним знаком «Знак пошани».
«Це була світла, добра, чуйна людина. Любив життя. Та понад усе любив свого сина, хотів виховувати його справжнім чоловіком, дивитися, як зростає. Але клята війна забрала його в нас. Ми будемо його завжди памʼятати, він назавжди залишиться в наших серцях. І будемо робити все можливе, щоб памʼять про нього пронести крізь роки», – розповіла дружина воїна Алла.
Посмертно Олексія Палія нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника на Алеї Слави цвинтаря в Конотопі.
У нього залишилися батьки, дружина та син.
