Анатолій Іванович народився в селі Вербка Вінницької області. Жив із сім’єю в селі Голубече. Мав середню освіту. В цивільному житті працював водієм. Вміло ремонтував автомобілі та обожнював риболовлю.
Під час повномасштабної війни чоловік воював за свою Батьківщину в лавах 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду старшого стрільця в 11-му окремому батальйоні. Позивного не мав, жартував, що вже старий, аби вигадувати щось.
«Анатолій Папшоя – мій вітчим, що став для мене батьком з 8 років. Як би не було важко, ніколи не нарікав. Завжди казав: «Краще я, ніж мої діти». Після важкого поранення не відмовився від «нуля», бо коли йдуть молоді, не міг бути осторонь. Був безвісти зниклим. Ми шукали, вірили і сподівались…» – розповіла його донька Юлія.
Поховали захисника в селі Голубече на Вінниччині.
Вдома на Анатолія чекали дружина, син, донька та онуки.
