Сергій народився у селі Чернелів-Руський Тернопільської області. З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ добровольцем призвався до лав ЗСУ.

«Йому було всього 29 років. Добрий, роботящий, турботливий і дбайливий. На завжди у нашій пам’яті Сергій залишиться світлою та чуйною людиною, справжнім Героєм. Висловлюємо щирі співчуття батькам, рідним, друзям та побратимам загиблого. Вічна пам’ять… Царство Небесне…», – написав голова Байковецької громади Анатолій Кулик.

«Ми служили разом з березня 2022 року. Сергій був дуже добрий, відзивчивий, завжди готовий їхати на передові позиції. Він дуже любив неньку Україну», – розповів побратим захисника Микола. 

«Він любив життя і будував сміливі плани, був добрим, виконавчим, турботливим і дбайливим. У нашій пам’яті Сергій залишиться назавжди світлою та чуйною людиною, справжнім Героєм», – так згадували побратими Погара на прощанні з ним.

«Спочивай з миром, брате, земля тобі пухом! Ми знаємо, ти в раю, бо в аду вже побував», – написав Олег Дребот.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдат Погар посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника у рідному селі на Тернопільщині. 

У Сергія залишилися батьки і брат.