Кирило народився 19 вересня 1992 року в місті Дніпро. Закінчив середню загальноосвітню школу №65. Далі вступив до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара на фізико-технічний факультет, але навчання не завершив. Пройшов строкову службу у Збройних Силах України, був десантником. Згодом вступив до Льотної академії Національного авіаційного університету. Кирило захоплювався музикою та гарно малював. Останнім часом працював адміністратором у піцерії «Jozzy pizza» та мріяв відкрити власну.
25 лютого 2022 року чоловік став бійцем ЗСУ та вирушив на фронт. Воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Обіймав посаду заступника командира бойової машини та навідника-оператора.
«Кирило був добрим, веселим, компанійським, відкритим. Люблячий син, вірний друг. Протягом усі 11 років у школі жоден захід не обходився без його участі – мені здавалося, що з нього вийде талановитий і навіть відомий актор. Завжди усміхнений. Завжди знаходив час та можливість підтримати та допомогти іншим. Гідна людина із загостреним відчуттям справедливості», – так описала захисника його шкільна вчителька та хрещена Наталя Бондаренко.
Поховали Кирила на Сурсько-Литовському кладовищі рідного міста.
У нього залишилися батьки, молодший брат, наречена, інші рідні, друзі та побратими.