Павло був родом із селища Олександрівка Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі. Потім вступив до Академії імені А.Ф.Моджевського у Польщі, де навчався за спеціальністю «Менеджмент».
З 2020 року проходив військову службу за контрактом у лавах 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ. Під час повномасштабної війни обіймав посаду гранатометника та брав участь в обороні Маріуполя. У квітні 2022 року під час виконання бойового завдання потрапив у полон до окупантів, та звідти вже не повернувся.
«Паша був моїм першим коханням, я ж стала для нього останнім. Він був найкращою людиною, дуже добрим, чуйним, сміливим та відважним. До останнього був вірним Україні та побратимам. Боронив Маріуполь і ніколи не думав покидати місто чи добровільно здаватися в полон», – розповіла Анна Тірпак, дівчина полеглого воїна.
У березні 2024 року морпіха провели в останню путь у рідному селищі.
У Павла залишились батько та кохана.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.