В’ячеслав народився в місті Слов’янськ на Донеччині. Навчався у середній школі №13. Після строкової служби у танкових військах здобув вищу освіту в Одеській національній академії харчових технологій. Професійний шлях чоловік розпочав як машиніст холодильного устаткування на Слов’янському молокозаводі. У 2010 році став інженером-конструктором на ПрАТ «Кераммаш». У мирному житті був творчою людиною: захоплювався фотографією, писав вірші.
З початком повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, В’ячеслав добровольцем долучився до війська. Боронив країну у складі 109-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив оператором протитанкового відділення роти вогневої підтримки.
«Я був у резерві першої черги. Коли почалося вторгнення, одразу зібрався у ТЦК. А Славік каже: «Ні, братику, почекай. Тепер підемо разом», – поділився спогадами молодший брат Денис, який служить у Збройних силах з 2014 року. – В’ячеслав був справжнім воїном».
Воював на рідній Донеччині. У 2023 році Слов’янська міська військова адміністрація нагородила оборонця медаллю «Захисник Слов’янська».
Поховали В’ячеслава у рідному місті на кладовищі по вулиці Данила Галицького.
У нього залишилися батьки та брат Денис.
