Чоловік народився в місті Тюмень, РФ. Коли йому виповнилося 4 роки, родина переїхала до міста Покровська Донецької області, де і проживала весь час. Здобув фах електрогазозварювальника у Донецькому професійному технікумі, але за покликом душі завжди був рятувальником. Пройшов шлях від звичайного пожежного до командира відділення Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області, де завжди його поважали за справедливість.
У серпні 2021 року звільнився зі служби в ДСНС та вирушив на заробітки до Польщі. Коли почалось повномасштабне вторгнення у 2022-му, Олег без зайвих роздумів повернувся до своєї держави, щоб дістатися до свого міста, він йшов пішки з міста Дніпро, а, тільки-но діставшись дому, відразу пішов до ТЦК та став на захист своєї держави.
Чоловік воював у лавах 109-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був водієм крана.
«Олег був доброю та чуйною людиною, люблячим чоловіком та батьком. Він завжди приходив на допомогу, ніколи не міг нікому відмовити. Як сказав його командир: «Таких, як він, у мене більше немає». Олег був мені опорою та підтримкою , а для дитини – прикладом, яким повинен бути чоловік. Для нас Олег – герой, який не побоявся стати на захист своєї держави», – розповіла його дружина.
Поховали захисника в рідному Покровську.
В Олега залишились дружина Аліна та син Артем, якому на момент смерті тата було 7 років.
