Олександр народився в селі Висока Піч Житомирської області. Жив у Житомирі. Після школи здобув фах електрозварювальника у Житомирському ПТУ № 6. У мирному житті працював за спеціальністю у філії «Зарічанська ДЕД». У вільний час любив рибалити, цікавився футболом.
Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Брав участь в АТО/ООС. Спочатку служив у 26-й окремій артилерійській бригаді, у 2016-му перевівся до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. У червні 2020 року звільнився з армії. Будував плани на майбутнє, хотів створити сімʼю.
З початком повномасштабної війни Олександр повернувся на службу до 95-ї бригади ДШВ ЗСУ, щоб знову боронити свою країну від окупантів. Обіймав посаду головного сержанта роти. Брав участь в обороні Київської області.
«Саша любив життя та хотів жити в мирній Україні. Він мужньо та стійко стояв до кінця, захищав свою Батьківщину та родину», – зазначив рідний брат загиблого Євгеній.
Посмертно головний сержант Раковський О.С. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна у рідному селі.
Вдома на нього чекали любляча сімʼя, брати та сестри.
