Руслан народився і жив у селі Гора Київської області. Закінчив Бориспільське ПТУ. У мирному житті працював начальником зміни на складі АТБ. Дуже любив садити та вирощувати різні рослини, мав сад і город. Урожай чоловік консервував і солив, а потім пригощав гостей.
У січні 2024 року Руслан отримав повістку та долучився до лав захисників. Служив на посаді кулеметника у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді. Боронив Сумщину та Донеччину.
«Батько завжди був впевненим в собі. Він вірив у нашу перемогу. У відпустці, коли дізнавався про кожного загиблого чи безвісти зниклого побратима, не міг стримати сліз. Він любив цей світ і нас», – розповіла донька захисника Дарія.
Посмертно Руслана нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали військового в рідному селі Гора.
У нього залишилися батьки, дружина, дві доньки, онучка й онук.
