Віктор народився в селищі Червоний Маяк на Херсонщині. У 2008 році закінчив тамтешню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Здобув дві вищі освіти. Навчався в Дніпропетровському національному гірничому університеті та Національному університеті «Одеська політехніка».
У вільний час любив відпочинок у колі рідних та друзів. Часто їздив з колегами на риболовлю, грав футбол і волейбол. Останнім часом жив і працював у столиці, зокрема у «Київметробуді», «Київобленерго» та «Київтеплоенерго».
«Він був дуже енергійний, добрий і позитивний. Завжди приходив на допомогу іншим», – розповіли батьки воїна.
У березні 2022 року Віктора Вікторовича мобілізували до Збройних Сил України. Із липня чоловік служив в 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду стрільця.
Посмертно Віктор нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Ічнянському кладовищі.
У воїна залишилися батьки, сестра, цивільна дружина та пасербиця.
