Арсенові був 51 рік. Він народився в селищі Івано-Франкове Львівської області. Після того, як закінчив тамтешню школу, поїхав навчатись в технікум до Кам'янського. Здобув фах техніка-механіка. Усе життя працював водієм. Вільного часу мав дуже мало, присвячував його родині.
2 березня 2022 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Він проходив службу в Луганській області в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Із того напрямку і потрапив до російського полону. Згодом рідні дізналися, що чоловік перебуває у виправній колонії окупованого міста Суходільськ.
«Батько обожнював свою роботу, був працелюбом. Казали, що він – водій від Бога. А ще вмів чудово ремонтувати автомобілі, дуже добре на цьому знався. Усім допомагав, хоча і своїх справ мав вдосталь. Але відкладав і біг на допомогу іншим», – розповіла Тетяна Рудченко.
На початку жовтня 2023-го відбувся черговий обмін тілами, після чого рідним загиблого Арсена Рудченка зателефонували з поліції та повідомили про те, що його повернули. 23 жовтня захисника поховали на кладовищі у селі Добростани, де чоловік мешкав з родиною.
У нього залишились дружина, син, дочка та дві сестри з сімʼями.
