Самір народився в селі Рясне в Богодухівському районі Харківщини. Служив з 2007 року, захищав незалежність України на Донбасі під час АТО/ООС.
У 2011 році закінчив Національну академію Національної гвардії України за спеціальністю «Менеджмент». Саміра зарахували до військової частини 3037 та призначили командиром 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти. За рік лейтенант Рустамов повернувся на службу до рідного міста. Спочатку був командиром 3-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти військової частини 3005, а з часом став заступником командира патрульного батальйону.
У січні 2022 року Саміра призначили на посаду начальника інженерної служби військової частини. На цій посаді він і зустрів початок повномасштабної російсько-української війни.
Самір служив у 5-й Слобожанській бригаді «Скіф» НГУ, яка дислокувалась у Харкові. Керував обладнанням двох ліній оборони міста. Під його командуванням розробили та обладнали систему блок-постів у Харкові та в області. 5 березня 2022 року після авіаційно-бомбового удару по території однієї з в/ч Самір три доби керував пошуком людей, які опинилися під завалами.
За керівництва та безпосередньої участі Саміра вдалося розмінувати 15 гектарів української території та 74 кілометри доріг. Крім цього встановили 57 гектарів мінно-вибуховх загороджень.
Самір був офіцером, якого поважали і побратими, і командири.
За гідну службу офіцера відзначили такими нагородами: медаллю «15 років внутрішнім військам МВС України», «За жертовність і любов до України», «10 років сумлінної служби», відзнакою командувача об'єднаних сил «Козацький хрест» III ступеня, пам'ятною медаллю Харківського гарнізону «За оборону міста-героя Харків», іменним годинником з логотипом «Від командувача Національної гвардії України», а також орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
17 листопада 2022 року Саміру Рустамову наказом командувача НГУ посмертно надали звання полковника.
«Ми всі пам'ятаємо Саміра як добру, життєрадісну людину з посмішкою на обличчі та добротою в серці. Самір був справжнім воїном та захищав нас до останньої хвилини. І загинув, як справжній Герой, рятуючи поранених побратимів. Мені як дружині загиблого воїна єдиним, що гріє душу, є пам'ять про мого Саміра. Він був ідеальним чоловіком, прикладом мужності та справедливості. За ним я була як за кам'яною стіною, і він назавжди залишиться у моєму серці», – сказала дружина захисника.
Поховали офіцера на Алеї Слави Харківського міського кладовища №18 (12 квартал 12 ряд 1 місце).
У селищі Золочів Богодухівського району Харківської області вулицю Матросова перейменували на честь Саміра Рустамова.
