Максим народився в селі Ольгопіль Вінницької області. У Бершадському медичному училищі здобув фах фельдшера. У 2022 році отримав вищу освіту за спеціальністю «Фармація».
Служив у лавах Збройних сил України з 2016 року. Був бойовим медиком взводу у 9-му батальйону «Вінницькі скіфи» 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Неодноразово рятував життя побратимів під час виконання бойових завдань на території АТО/ООС. Мав багато нагород і відзнак, зокрема, нагрудні знаки «За відвагу», «За військову доблесть», «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня та іменний годинник від Президента України.
З початком повномасштабної війни Плюсік продовжував служити у своєму підрозділі. Навесні отримав медаль «За військову службу Україні». У червні був призначений на посаду головного сержанта взводу. Своїми діями та наказами зберіг життя не одному побратимові.
«Україна втратила відважного сина, а я – найкращого у світі чоловіка. Таких військових, як Макс, не було і більше не буде. Кожен побратим його поважав і дослухався. Дуже відповідальний і кваліфікований. А ще він постійно посміхався і підбадьорував усіх. Його посмішка закарбувалася в моєму серці назавжди. Ми одружилися за 5 днів до повномасштабного вторгнення і попри весь біль, який після втрати коханої людини з кожним днем наростає, якби мені дали другий шанс, я точно знаю, що пройшла б це все знову з величезним коханням до нього», – розповідає дружина загиблого Ангеліна. Вона – військовослужбовиця.
Поховали Героя у рідному селі. Йому було присвоєно звання Героя України (посмертно).
У Максима залишилися батьки, молодший брат і дружина.
