Станіслав народився в селі Хриплин Івано-Франківської області. З дитинства мріяв про військову службу, цікавився технікою і танками. Після 7 класу пішов навчатися у військовий ліцей. А потім вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де здобув вищу спеціальну освіту за напрямом «Управління підрозділами танкових військ». Брав участь параді до 30-ї річниці Незалежності України.
Відразу після закінчення навчання Станіслав пішов захищати Україну. Служив у 31-й окремій механізованій бригаді на посаді командира 1-го танкового взводу першої танкової роти.
«Він був дуже хорошим хлопчиком. Був щирим. Завжди всіх підтримував і всім допомагав», – написала мама Ірина.
Захисника нагородили нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі», відзнакою «За честь і звитягу», орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Посмертно йому присвоїли звання почесного громадянина Івано-Франківська.
Поховали Станіслава Сахніка в рідному селі.
У воїна залишилися батьки та брати.
