Ярослав народився у місті Дубно на Рівненщині. Закінчив Дубенське вище художнє професійно-технічне училище. Після строкової служби вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. В юності займався дзюдо, неодноразово займався призові на змаганнях. З раннього дитинства любив читати. Казав, що після 1000 книжок перестав рахувати прочитане.
У 2014 році з початком російсько-української війни Ярослав пішов захищати Україну. Спочатку служив у добровольчому батальйону «Дніпро-1», у складі якого брав участь у боях під Донецьком. Пізніше підписав контракт. Брав участь в АТО/ООС. За час служби був нагороджений медалями «Ветеран війни», «Учасник АТО», «Залізний хрест АТО», «За доблесть і звитягу» та нагрудним знаком «Обов'язок виконаний з честю».
Під час повномасштабної війни Ярослав Савчук захищав Україну у лавах 130-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ.
«Постійно був на передових позиціях, а коли приїжджав на ротації, то допомагав волонтерам. У мирному житті він був люблячим чоловіком, батьком і дідусем. Тато був людиною з великої літери. Чесний, добрий, веселий, щирий, життєрадісний. Коли його не стало, я втратила і батька, і найкращого друга», – розповіла донька захисника Наталія.
Поховали військовослужбовця у рідному місті.
В Ярослава залишилися дружина, син, донька та онучка.
