Іван народився в селі Красноїлля Івано-Франківської області. Здобув середню освіту. Працював з деревообробними матеріалами, будував будинки, церкви. Також їздити за кордон на підробіток. Дуже любив музику, мав гарний голос, любив співати.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік був призваний до лав Збройних Сил України. Службу проходив у кулеметному взводі 4-ої окремої танкової бригади.
«Іван був добрим братом, любив справедливість, приходив на допомогу всім, хто потребував: чи родина, чи сусіди, чи хтось чужий. Нікому не відмовляв. Був дружелюбним. Одруженим не був, але зустрічався з дівчиною. Після війни мріяв повернутися додому, створити сім'ю і добудувати будинок, який розпочав зводити для своєї сім'ї. Допомагав батькам, мати хворіє давно, і він був для них надійною підтримкою і опорою, адже всі рідні роз'їхались по світу», – розповіла його рідна сестра Світлана.
Поховали захисника в рідному селі.
У Івана залишились батьки, п’ятеро братів і п’ять сестер.
