Сергієві було 38 років. Він народився у місті Костопіль Рівненської області. Закінчив Великолюбаську школу. Пройшов строкову службу в армії. Працював будівельником за кордоном. Цікавився футболом, обожнював риболовлю. Жив у селі Велика Любаша. Мав багато мрій, зокрема хотів збудувати дім для сім'ї та поїхати на відпочинок з дружиною і сином до Франції.
Коли почалася повномасштабна війна, Сергій працював за кордоном, однак вирішив повернутися додому. У березні 2023 року його мобілізували. На фронті воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Мав посаду командира відділення.
«Мужній, добрий, позитивний. Ніколи не здавався і завжди знаходив вихід з будь-якої ситуації. Люблячий і хороший тато, який багато чому навчив, підтримував і завжди допомагав у всьому своєму синочку. Надійний, лагідний і коханий чоловік, який, незважаючи ні на що, був міцною опорою і підтримкою для сім'ї, справжнім захисником», – розповіла дружина Оксана.
Посмертно Сергій Васильович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За оборону рідної держави».
Поховали воїна на кладовищі у селі Велика Любаша.
У захисника залишилися дружина Оксана та син Давид.
У селі Підлужному та на Алеї Слави в місті Костопіль відкрили меморіальні дошки на честь Сергія Шевцова.
